Антонюк Іван
Іван Миколайович Антонюк, лейтенант, позивний «Антоніо»
Народився 19 березня 1992 року в с. Купичів Турійського району Волинської області. Громадський діяч, краєзнавець, лейтенант, командир 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 24 ОМБр імені Короля Данила ЗСУ.
З 1998-го по 2007 рік навчався у Купичівській середній школі. По закінченні подав документи у Володимир-Волинський технікум й згідно з наказом № 46 від 7 серпня 2007 року був зарахований студентом І курсу «Механізація сільського господарства» за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Під час навчання став займатись громадською діяльністю – з 4 березня 2009 року очолював "Молодий Народний Рух" на Волині. Підтримав 5 вересня 2013 року об'єднання волинських осередків «Молодого Народного Руху» та "Батьківщини Молодої". Був ініціатором облаштування могили загиблим воякам УПА в Купичеві. Щороку організовував відвідування молоддю колишньої бази УПА «Січ» в урочищі Вовчак, а також походи на Говерлу. Як волонтер брав активну участь у організації фестивалів Бандерштат. Створив футбольну команду з молодих рухівців.
Учасник Революції гідності (2013–2014 рр.).
У лютому 2015 року добровольцем пішов на фронт. За сім років пройшов шлях від солдата (механіка-водія БМП) до командира роти. Мав позивний «Антоніо».
Випускник географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки.
В 2019 році у видавництві «Терен» виходить у світ книга «Там де воскресла Україна. Вовчак» – Іван є співавтором даного історико-краєзнавчого дослідження.
У 2019 року закінчив Національну академію сухопутніх військ ім. Петра Сагайдачного.
З серпня 2019 року був призначений командиром кулеметного взводу 1-ї роти механізованого батальйону 24 ОМБр ЗСУ. Виконував обов'язки на Маріїнському напрямку в с.Новомихайлівка Покровського району Донецької області. Того ж року очолив 1-шу роту, яку своїми організаторськими зусиллями зробив взірцевою. Проходив службу неподалік м. Світлодарськ Бахмутського району Донецької області, а згодом в м. Золоте Сєвєродонецького району Луганської області.
Загинув наш земляк 6 березня 2022 року в м. Золоте Сєвєродонецького району Луганської області. Під прикриттям артилерійського вогню в цей день російські танки наблизилися до КСП "Антоніо". Виявилося, що навколишня територія була розмінованою (хоча напередодні Івану повідомили протилежне). "Антоніо" встиг радіозв'язком доповісти керівництву про розташування та кількість ворогів. За 20 метрів до бліндажу під'їхав танк та почав обстрілювати укриття. У цей момент Іван Антонюк та снайпер "Фіксік" вирішили його нейтралізувати з РПГ-22. Іван вискочив з бліндажа, але кулеметна куля поцілила у скроню та обірвала життя. Після цього відбулася евакуація КСП, а невдовзі – контратака, яка відкинула ворогів. Тіло Івана перевезли до напівзруйнованого Сєвєродонецького моргу, а звідти до Бахмута, згодом до Дніпра.
Чин поховання відбувся 14 березня 2022 року, похоронений воїн на Пагорбі Слави у рідному селі Купичів на Волині.
13 червня 2024 року на будівлі Купичівського ліцею було відкрито стіну пам'яті полеглим захисникам України. Одна із меморіальних дошок вшановує подвиг Івана Антонюка.
Розпорядженням начальника ОВА "Про перейменування об’єктів топоніміки в області" № 318 від 25.07.2024 року в селі Купичів було названо вулицю іменем Івана Антонюка.
Військові нагороди та відзнаки:
- Відзнака Міністерства оборони України нагрудний знак «За зразкову службу»
- Нагрудний знак «Ветеран війни. Учасник бойових дій»
- Почесний нагрудний знак начальника командувача Сухопутних військ Збройних сил України «За службу»
- Відзнака Начальника Генерального Штабу нагрудний знак «Учасник АТО»
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагрудний знак «Почесна відзнака командувача військ ОК «Захід» (2019 р за підписом генерал-лейтенанта О. Павлюка)
- Нагрудний знак «Почесна відзнака командувача військ ОК «Захід» (за підписом генерал-лейтенанта С. Шаптали)
- Орден «За мужність» III ступеня
- Відзнака командувача об'єднаних сил (ООС) «Козацький хрест» І ступеня
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмерно)
- Орден «Народний Герой України» недержавна відзнака (посмертно)
- Військова відзнака 24 ОМБр імені Короля Данила – орден «Хрест Героя» (посмерно)
Публікації про Івана Антонюка:
