Ігнатюк Богдан
Богдан Олександрович Ігнатюк, молодший сержант, позивний "Грін"
Народився 19 листопада 2001 року в селі Ловища Турійського (нині Ковельського) району Волинської області.
У 2008 році пішов до першого класу Новодвірської школи, яку закінчив у 2019 році. Після школи навчався у Волинському національному університеті імені Лесі Українки за спеціальністю «культурологія».
Богдан був веселим, харизматичним і перспективним юнаком. Його пам’ятають щирим, відкритим та небайдужим до людей. Він завжди допомагав у шкільних і громадських справах, умів згуртувати навколо себе команду, підтримати добрим словом, пожартувати й підняти настрій. Брав активну участь у волонтерській діяльності, навчав плести маскувальні сітки для військових та надихав інших вірити у Перемогу.
У липні 2022 року Богдан добровільно став на захист України. Службу розпочав у Силах спеціальних операцій Збройних сил України, а згодом продовжив її в артилерійському підрозділі.
Понад три роки мужньо боронив українську землю, залишаючись вірним військовій присязі та своїм побратимам.
Загинув Богдан 18 грудня 2025 року в районі Покровського Дніпропетровської області, захищаючи українську землю від ворога. За свободу і незалежність України він віддав найдорожче — власне життя.
Прощання із Захисником України відбулося з військовими почестями 26 грудня 2025 року. Почесна варта, державний прапор, Гімн та спільна молитва у храмі села Новий Двір стали символами глибокої шани до воїна.
Земний спочинок Герой знайшов у селі Ловища, де минули його дитинство та юність.
Особливого болю додає усвідомлення, що лише за кілька місяців до трагічної звістки Турійщина прощалася з батьком Богдана, і ніхто тоді не міг уявити, що зовсім скоро життя юнака зупиниться на позначці 24, і він також стане у стрій Небесного легіону.
Військові нагороди та відзнаки:
- почесна нагрудна відзнака «Почесний сержант військової частини»
Публікації про Богдана Ігнатюка:
