Тімцо Леонід
Леонід Миколайович Тімцо, солдат
Народився 23 липня 1983 року в селі Купичів Турійського району Волинської області. Зростав у багатодітній родині, в якій звикли піклуватись, допомагати та підтримувати одне одного.
В 2001 році закінчив Купичівську школу. Працював доярем в СВК «Дружба». Згодом їздив на роботу за кордон. За спогадами односельців й родини, був добрим й безвідмовним у зверненнях до нього за допомогою.
У 2014–2015 роках брав участь в АТО. З початком повномаштабного вторгення росії в Україну його одним із перших призвали до лав ЗСУ. Проходив військову службу в 14 ОМБР імені князя Романа Великого.
Востаннє Леонід Тімцо виходив на зв'язок із рідними 7 березня 2022 року. Він загинув разом із побратимами у Бучанському районі на Київщині. І лише після звільнення цих територій від окупації вдалося забрати тіла воїнів із поля бою. Довгий час тривала експертиза ДНК та упізнання рідними.
Чин поховання відбувся 13 квітня 2022 року в Свято-Преображенському храмі. Похоронили Леоніда Тімцо в селі Купичів на Пагорбі Слави.
13 червня 2024 року на будівлі Купичівського ліцею було урочисто відкрито стіну пам'яті полеглим захисникам України. Одна із меморіальних дошок вшановує подвиг Леоніда Тімцо.
Військові нагороди та відзнаки:
- Нагрудний знак «Ветеран війни. Учасник бойових дій»
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
- Військова відзнака 14 ОМБР «Князівський хрест Героя «Назавжди в строю» (посмерно).
Публікації про Леоніда Тімцо:
У небесний стрій українського воїнства став наш земляк Леонід Тімцо
Батькам загиблого Героя Івана Антонюка вручили нагороду сина
У Купичеві відкрили стіну пам’яті землякам, життя яких забрала війна
Книга пам’яті: вічна шана воїнам-землякам Леоніду Тімцо, Сергію Шпакову, Віктору Штаню
