Гороцюк Богдан
Богдан Миколайович Гороцюк, старший солдат
Народився 23 квітня 1991 року в селі Туричани Турійського (нині Ковельського) району Волинської області. У 1997 році він вперше переступив поріг початкової школи села Туричани. Зростав у простій, працьовитій родині, яка прищепила йому чесність, скромність і відданість своїй землі. Після закінчення 9 класу у 2007 році вступив до Володимир-Волинського агротехнічного коледжу на спеціальність «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва» та здобув кваліфікацію техніка-механіка.
Під час навчання взяв академвідпустку для того, щоб піти служити в 24-ту окрему механізовану бригаду імені короля Данила. Як демобілізувався — довчився в агротехнічному коледжі та отримав диплом. Згодом працював в охоронній фірмі ПП «Скорпіон пульт» в м. Київ.
5 травня 2014 року одружився з дівчиною з сусіднього села Гайки. Разом з дружиною Оксаною виховували двох синочків Святослава та Павла.
Богдана дуже любив ходити в ліс за грибами та на рибалку. Захоплювався грою у футбол як в юності, так і зі своїми дітьми. Завжди веселий та усміхнений, він мав багато друзів. Односельчани відгукуються про нього, як про добру, чесну, справедливу та дуже щиру людину.
Захищати рідну землю наш герой пішов за покликом сумління ще в листопаді 2016 року. Він підписав контракт, проходив непросту службу у формуваннях військ протиповітряної оборони. Про те, що довелось пережити за ці роки, про випробування й труднощі своїм рідним Богдан розповідав мало.
Його метою була Перемога над підступним ворогом й мирне життя зі своєю родиною, яку дуже любив, яку оберігав. Вдома його чекали дружина і синочки, а в рідних Туричанах, як завжди, радо зустрічали батьки.
Він віддавав їм своє тепло, піклувався, підтримував та допомагав, а ще посадив фруктовий садок і турботливо доглядав за кожним деревцем. Завжди казав, що після закінчення війни займатиметься фермерством, земля — це була його стихія.
Але не судилось… Захищаючи Батьківщину від лютого ворога, він віддав найцінніше — своє життя.
У бою з окупантами отримав тяжке поранення в селі Садове Пологівського району Запорізької області, внаслідок якого помер в лікарні. За місяць, 23 квітня, йому мало виповнитись 33 роки…
До останнього залишаючись вірним військовій присязі, Богдан Гороцюк загинув 23 березня 2024 року на війні, захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі.
Прощання з Богданом Гороцюком відбулося біля рідного дому. Заупокійний молебень відслужили священники Православної Церкви України. Щирі молитви піднеслися до неба і здавалось, що і воно плаче…
В останню земну дорогу, до місця вічного спочинку на сільському кладовищі, Богдана проводжали односельчани і мешканці сусідніх сіл, бойові побратими й друзі. На його честь прозвучав державний гімн, тричі «Слава!» і військовий салют.
Веселий, товариський, усміхнений хлопчина, турботливий син, надійний брат, люблячий чоловік та найкращий у світі тато — саме таким ми завжди пам’ятатимемо нашого Героя Богдана Гороцюка.
23 травня 2024 року на фасаді будівлі Дулібівської гімназії було відкрито меморіальну дошку полеглому захиснику України Богдану Гороцюку.
Ми знову і знову схиляємо голови та щиро дякуємо за його подвиг. Герої не вмирають, вони продовжують жити в наших серцях.
Військові нагороди та відзнаки:
- Нагрудний знак «Золотий Хрест»
Публікації про Богдана Гороцюка:
- Турійщина у скорботі: "на щиті" повертаються додому Віктор Труба та Богдан Гороцюк
- Турійщина знову схилилася у журбі: на війні загинув Богдан Гороцюк
- Рідним загиблих Героїв вручили високі державні нагороди
