Рудець Василь
Василь Володимирович Рудець, солдат
Народився 23 серпня 1971 року в селі Дольськ Турійського району Волинської області. Навчався в місцевій восьмирічній школі упродовж 1978-1986 роках. Далі навчання продовжив у Луківському ПТУ № 22, опанувавши спеціальність шофера.
У 1989 році Василя призвали до армії, службу проходив у Грузії. Після демобілізації вирішив піти водієм в колгосп імені Пархоменка. Трудову діяльність згодом продовжив в СПП “Надія”, ФГ “Аміла”, СГ “Соломія”.
Василь був світлою людиною, з доброю душею і щирим серцем. Завжди усміхнений, навіть дуже втомлений ніколи не жалівся на долю. Він виріс у звичайній сільській родині, тому дуже любив обробляти землю, тішився зібраним врожаєм. Особливо шанобливе ставлення у нього було до батьків. Своєї сім’ї у нього не було, однак він став хрещеним батьком для багатьох дітей. Турбувався про племінників і допомагав їм.
А ще він дуже любив рибалити і збирати гриби. Навіть коли інші приходили без нічого, у його кошику завжди красувалися відбірні боровики.
Звістка про початок війни застала Василя по дорозі на роботу. І у перший же день повномаштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Василь Рудець став на захист країни за покликом власного серця. Був зарахований у 100-ту бригаду ТРО, 54 батальйон. Разом з побратимами тримав оборону на різних напрямках фронту.
Останні бої провів на Донеччині. Однак невблаганна хвороба на 52 році життя обірвала його земну стежину і 6 червня 2023 року воїн назавжди став у стрій Небесного Легіону.
Мужнього воїна в останню дорогу провели його рідні, знайомі, жителі громади, військовослужбовці Збройних сил України. Поховали Героя із військовими почестями на кладовищі в селі Дольськ.
Публікації про Василя Рудеця:
