Мазурик Василь
Василь Васильович Мазурик, солдат, позивний "Вовчак"
Народився 6 січня 1967 року в с. Поліське Старовижівського району Волинської області. Навчався у Поліській початковій школі, потім – у Брунетівській восьмирічній школі. По закінченню навчався в Шацькому лісовому технікумі, вищу освіту здобув у Київському національному аграрному університеті. Проходив строкову службі в військово-морському флоті м. Калінінград.
Працював в Ірпінському, Цумунському лісництвах, потім очолив Турійське лісництво. Упродовж 2007–2010 років був головою Турійської районної державної адміністрації. З 2014 по 2015 роки – начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Згодом став директором історико-культурного комплексу «Вовчак – Волинська січ». Василь Мазурик вів активну громадсько-політичну діяльність. Був учасником Революції Гідності, неодноразово обирався депутатом районної ради та Турійської селищної ради від політичної сили ВО "Свобода"..
Був одружений, виховував сина Богдана та доньку Оксану.
Як волонтер у 2014–2015 роках брав участь у будівництві фортифікаційних споруд на сході України. Зводив оборонні споруди на Маріупольському напрямку. Ще до 24 лютого 2022 року з однодумцями створив роту охорони. На захист країни став в перші дні повномасштабного вторгнення. Спочатку долучився до будівництва фортифікаційних споруд у Турійську, потім в складі 14-ї бригади виконував бойові завдання в Донецькій і Харківській областях.
У 2023 році повернувся на Турійщину, де продовжив нести службу в військкоматі. 21 листопада 2023 року внаслідок важкої хвороби серце нашого земляка зупинилося. З військовими почестями Василь Мазурик був похований в урочищі Вовчак. Тут, серед смарагдових лісів і місця звитяги наших предків, він знайшов свій земний спочинок. Чин поховання відбувся 23 листопада 2023 року.
Публікації про Василя Мазурика:
