У Новодвірському ліцеї відкрили дошки пам’яті загиблим Героям
Сьогодні подвір’я ліцею у селі Новий Двір стало місцем молитви, скорботи й глибокої людської пам’яті. На стіні навчального закладу відкрили ще чотири пам’ятні дошки випускникам та учням, які віддали свої життя за Україну — Ігорю Бебесу, Олегу Піцику, Олександру Чирці та Богдану Ігнатюку.
На жаль, ці чотири імені — лише частина довгого списку Героїв, яких забрала війна. І це біль родин та нашої громади.
Молоді, сповнені сили, мрій і надій… У кожного була своя життєва дорога, свої плани та задуми. Та війна змінила все. Вона об’єднала їх у спільному прагненні — захистити найдорожче: рідних людей, свою землю, те, що дороге серцю.
Право відкрити пам’ятні дошки надали рідним полеглих Захисників. У цю мить біль втрати особливо гостро відчувався у серцях батьків, дружин, дітей, братів. Жодні слова не здатні втамувати цей біль, але пам’ять про Героїв житиме у серцях вдячних українців.
Під час заходу звучали щемливі спогади про кожного із захисників — про їхню доброту, щирість, любов до життя, про мрії, які назавжди обірвала війна.
Від сьогодні їхні імена назавжди закарбовані на стіні ліцею — як символ мужності, самопожертви та любові до України.
Але, як звучало під час відкриття, пам’ять — це найменше і водночас найважливіше, що ми зобов’язані зберегти. Пам’ять і шана.
Чин освячення пам’ятних дошок провів священник Олександр Дулько. У спільній молитві присутні схилили голови перед світлою пам’яттю Героїв.
До присутніх звернулися заступник селищного голови Сергій Власюк, староста Руслана Веремчук та директор ліцею Юрій Коптюк. У словах — вдячність воїнам, підтримка родинам і нагадування всім нам про ціну свободи.
Пам’ятні дошки на стіні ліцею — це не лише граніт і викарбувані імена. Це жива пам’ять про тих, хто вже ніколи не переступить поріг рідної школи, але назавжди залишиться у серці своєї громади, в історії країни.
