Перші роковини пам’яті Героя Сергія Савчука
Сьогодні, 21 січня, — перші роковини з дня, коли обірвалося життя сержанта Сергія Савчука.
День видався по-зимовому світлий і сонячний, але водночас глибоко сумний. Сонце, ніби навмисне, тихо ковзало по снігу, а холодне повітря тримало біль у серцях тих, хто прийшов згадати.
У цей день рідні, односельці, представники влади зібралися, аби вшанувати пам’ять Захисника. На могилу лягли живі квіти — як символ вдячності й пам’яті, що не в’яне з часом. Хвилини мовчання і молитва — щира, спільна, за душу Героя, який віддав своє життя за Україну.
У спогадах він знову був поруч — добрий, щирий, світлий, зі своїм теплим усміхом і вірою в Перемогу. Той, хто не шукав слави, але став Героєм. Той, кого любили й поважали, кого називали просто і по-рідному — Сірожка.
Пам’ять про Сергія Савчука житиме в серцях людей, у його рідних, у молитві й спогаді.
Бо Герої не вмирають — вони переходять у вічність.
Розповідь про життєвий і бойовий шлях Героя читайте на сайті Турійської селищної ради у «Книзі Пам’яті» за посиланням
https://gromada.org.ua/.../savchuk-sergij-15-11-17-27-08.../
