Роковини пам’яті Дмитра Осіїка
23 лютого — роковини з дня загибелі молодшого сержанта, командира відділення Дмитра Осіїка, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Дмитро був родом із Харківщини. Працював у Вовчанському відділі поліції, був старшим оперуповноваженим карного розшуку. Після виходу на пенсію у 2020 році підписав контракт зі Збройними силами України й став до лав українського війська. Він свідомо обрав шлях захисника — і залишився вірним присязі до останнього подиху.
Дмитро був родом із Луганщини. Працював у поліції в Харкові. Після виходу на пенсію у 2020 році підписав контракт зі Збройними силами України й став до лав українського війська. Він свідомо обрав шлях захисника — і залишився вірним присязі до останнього подиху.
23 лютого 2023 року Дмитро загинув поблизу населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання. Тривалий час військовослужбовець вважався зниклим безвісти, і лише згодом загибель була підтверджена за результатами ДНК-експертизи. Йому було 45 років. Чин поховання воїна відбувся у вересні 2025 року в селі Сушибаба на Турійщині.
У цей скорботний день біля могили Дмитра зібралися рідні, представники громади, односельчани, щоб віддати шану полеглому захиснику, піднести спільну молитву за його душу, підтримати батьків і родину в цю хвилину болю та невимовного смутку. До могили лягли живі квіти — як символ пам’яті, вдячності та шани.
Селищний голова Олексій Безсмертний звернувся до присутніх зі словами співчуття та підтримки, наголосивши, що громада розділяє біль родини і берегтиме пам’ять про свого Героя.
Спільну молитву за упокій душі воїна звершив священник Олександр Дулько, закликаючи присутніх зберігати пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу України у молитві не лише у такі скорботні дні, а завжди.
Світла пам’ять і вічна шана Захиснику Дмитру Осіїку
