Минуло десять років, як загинув у російсько-українській війні Іван Ващеня
Сьогодні минає десять скорботних років з дня, коли на Турійщину вперше прилетіла звістка про втрату на війні нашого земляка з села Туричани Івана Ващені.
Він став одним з перших, кого ми сьогодні зачисляємо до Небесного легіону Героїв України. Людина із сонцем за плечима – саме таким він запам’ятався усім, хто його знав. Любив свій маленький рідний куточок, свою сім’ю, тварин, тому і обрав професію ветеринара. Усміхнений та привітний, такий, як на світлині образ продовжує жити у серцях рідних, близьких, знайомих.
Народився Іван Ващеня 6 лютого 1975 року в селі Тельчі Маневицького району. Виростав з чотирма братами. Закінчив школу та Рожищенський коледж. Створив сім'ю, з дружиною Людмилою ростив доньку та сина.
У перші дні війни Іван Ващеня був мобілізований у 51-шу окрему механізовану бригаду.
17 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив в оточення. Снайпери противника порозбивали приціли і перископи, машина опинилася в безпорадному стані, стріляти було можливо тільки навмання. Перед тим, як розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж зробив постріли у бік ворога, але не влучив. Щоб не віддати бойову машину в руки ворогів, воїни прийняли складне і героїчне рішення – полягти смертю хоробрих.
Указом Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
З військовими почестями похований в селі Туричани.
У цей скорботний день згадайте нашого захисника тихою молитвою, добрим словом та теплим спогадом.
Висловлюємо щире співчуття рідним, близьким та побратимам нашого захисника.
Вічна пам’ять і шана Герою!
