День Державного Прапора із присмаком скорботи: ми не забудемо тих, хто віддає життя у боротьбі за волю
Війна змусила нас поглянути на багато речей зовсім по-іншому: з великою цінністю ми сприймаємо мир, з болем і щемом в душі прикладаємо руку до серця, коли звучить Державний Гімн, і з особливою гордістю та тугою споглядаємо, як наш неймовірної краси і величі Синьо-Жовтий розвивається від подиху вітру. Великою цінністю стало те, що вчора здавалось звичним, бо за це нині платиться надто дорога ціна – тисячі життів українців.
Іван Ващеня, Володимир Поліщук, Іван Антонюк, Леонід Тімцо, Борис Кобзар, Ярослав Кашуба, Олександр Лапчук, Микола Столярук, Валерій Лук’янчук, Олександр Догойда, Юрій Шевчук – велика і гірка ціна Турійщини. У День Державного Прапора України вони споглядали на нас із застиглими усмішками на обличчях із світлин. Земляки, вшановуючи їх пам’ять, у цей особливий день відкрили дошку шани і пам’яті Героїв у центрі селища. «Вони загинули, щоб жила Україна» – викарбувані слова на синьо-жовтому тлі, які болем відгукувалися у серцяк присутніх на заході, а особливо рідних – батьків, дружин, дітей.
Хвилиною мовчання було вшановано світлу пам’ять загиблих у російсько-українській війні та всіх, хто поліг за волю України. В знак вдячності лягли квіти біля світлин загиблих воїнів і до підніжжя пам’ятних знаків Борцям за волю та незалежність України й Героям Небесної сотні. Під звуки Державного Гімну України урочисто був піднятий наш національний стяг. В цей день щемливо звучало кожне слово, кожна пісня.
– Сьогодні День Державного Прапора носить присмак скорботи, – сказав у своєму зверненні Турійський селищний голова Олексій Безсмертний, – тому що це свято і наш прапор омиті кров’ю.
Керівник громади зауважив, що наші воїни віддають життя не просто за стяг, а за те, що під цим прапором є. Це родини, рідна земля, домівки – те, що дороге серцю.
А ще за майбутнє – дітей. Тож і на заході особливу увагу приділили обдарованій молоді: випускницям, які склали Мультитест на найвищий бал, вручили грошові премії. А людям, які з перших днів війни в опорному закладі «Турійська гімназія» організували швейний цех з пошиття необхідних речей для наших воїнів, Олексій Безсмертний вручив Подяки.
Сектор розвитку, комунікацій, зв’язків з громадськістю та проєктної діяльності Турійської селищної ради.
