Борис Кобзар – у строю небесного легіону захисників України
Борис Кобзар назавжди залишиться молодим 31-річним воїном, який так сильно любив Україну, що душу й тіло поклав за її свободу. З перших днів повномасштабного вторгнення росії на нашу землю він не вагаючись вдруге взявся за зброю і став на захист України. Воював у складі 14-ї окремої механізованої бригади на Миколаївщині, де загинув під час виконання бойового завдання разом з іншими побратимами.
Рідне Вербичне зустрічало свого земляка у глибокій зажурі. Страсна середа стала днем болю і скорботи. В останню земну дорогу Українського Воїна несли на плечах під звуки військового оркестру. Линули у небесну голубінь слова молитви за душу нашого захисника. Чин поховання у місцевому храмі звершило духовенство Турійського деканату Православної церкви України.
Як зауважив отець Миколай, важко нині знайти слова розради для овдовілої молодої дружини, яка при надії, і замість того, щоб хоронити чоловіка, мала б будувати спільне щасливе життя із коханим… Для осиротілої донечки, для мами та всієї родини.
Ріки крові нині ллються за волю нашої країни, за право бути нації українців. Ціна надто дорога, тож не зітреться з нашої пам’яті жодне ім’я… І у строю небесного легіону захисників України віднині й вербичанин Борис Кобзар.
У скорботну мить прощання для нашого земляка лунав Державний Гімн України та військовий салют. Багатоголоссям прозвучали патріотичні гасла "Слава нації! Смерть ворогам!", "Слава Україні! Героям слава!" і заклики помститися москалям.
Прессекретар Турійської селищної ради.
