Назавжди в строю: Турійщина віддала шану воїну Володимиру Кміну
18 травня Турійська громада зі сльозами та молитвою провела в останню земну дорогу свого земляка — Героя, воїна, захисника України, Кміна Володимира Сергійовича.
Він повернувся додому під звуки скорботної тиші, якою зустрічало його кожне село. Люди ставали у живі коридори, встеляли шлях квітами.
У храмі села Новий Двір піднеслася спільна молитву за душу сина України. Поховали Володимира з військовими почестями, з усією шаною, якої заслуговує справжній Герой, у рідному селі Оьмиговичі.
У 2014 році Володимир одним з перших став на захист країни. Пройшов пекло війни, бачив біль, смерть і мужність. І коли у 2022 році ворог розпочав повномасштабну війну, Володимир не залишився осторонь. У травні він був мобілізований до лав Збройних сил України, у склад 14 окремої механізованої бригади.
Для своїх побратимів Володимир був не просто воїном — був плечем, яке тримає, і руками, які витягують із біди.
Під час повномасштабної війни Володимир не раз вивозив з поля бою поранених, рятував життя, повертав тіла загиблих, щоб їхні родини могли попрощатися достойно.
І саме під час однієї з таких спроб Володимир загинув на Куп’янському напрямку Харківської області. Життя обірвав ворожий дрон.
Він мріяв повернутись… Любив ковальську справу, любив творити з вогню і металу. Жив родиною. Обожнював свого маленького сина Олексійчика. Мріяв про звичайне — про мир, про тишу, про щасливе завтра для своїх близьких.
Сотні людей, багато квітів, сльози й мовчання — так прощалася громада. І хоч його серце вже не б’ється — воно звучить у кожному, хто знав, хто пам’ятає, хто вдячний.
Герої не вмирають.
Вони повертаються додому — у славі, у пам’яті, у нашій вдячності.
Вічна шана тобі, воїне Володимире!
