Книга пам'яті: сьогодні минає два роки від дня смерті захисника Вадима Гунька
Після початку повномасштабної війни Вадим одразу повернувся з-за кордону, де він займався будівельною справою, і пішов добровольцем до військкомату. Через стан здоров’я його спочатку не взяли до Збройних сил. Але в травні 2022-го він отримав повістку і був призваний до військової частини міста Володимира-Волинського. За декілька днів відбув на фронт на Бахмутський напрямок.
Вадим Гунько весь час знаходився на передових позиціях. Хлопці не боялися іти з ним у бій, бо він був справжнім і надійним товаришем, завжди йшов попереду й не раз рятував життя своїм побратимам. Медаль «За Службу Українському народу» стала його першою нагородою.
Після Бахмуту його військовий підрозділ перевели на Харківський напрямок, де вони брали участь у визволенні Харківщини. І знову медаль – за «За визволення Харківської області».
15 березня 2023 року у бою поблизу Куп’янська під Синьківкою Вадим отримав важке поранення. 12 діб лікарі в м. Харків боролися за життя бійця, але, на жаль, не вдалося його врятувати. 27 березня серце воїна зупинилося…
Мужній захисник Гунько Вадим Васильович житиме в серцях і в пам’яті своєї сім’ї, рідних, друзів. Його ім’я назавжди буде вписане в Книгу історії України.
