Турійщина знову схилилася у журбі: на війні загинув Богдан Гороцюк
Сьогодні Турійщина попрощалась із своїм вірним сином-патріотом, який віддав життя за вільну та незалежну Україну. Лави небесного воїнства ангелів поповнив ще один наш земляк Богдан Миколайович ГОРОЦЮК.
Він народився і виріс в мальовничому селі Туричани. На жаль, саме в це село десять років тому надійшла перша звістка про непоправну втрату на війні – загибель від рук російських агресорів Героя Івана Ващені. І знову вулиці Туричан були встелені квітами та першою весняною зеленнню, а звичну сільську тишину пронизали сумні прощальні мелодії духового оркестру і духовні піснеспіви.
Багато теплих слів-спогадів сказали про Богдана земляки, духовенство, побратими та місцева влада. Адже він був світлою людиною, добрим, роботящим, справжнім, правильним.
Рідну землю Богдан пішов захищати за вільним покликом сумління ще в листопаді 2016 року. Він підписав контракт, проходив непросту службу у формуваннях військ протиповітряної оборони. Про те, що довелось пережити за ці роки, про випробування й труднощі, своїм рідним Богдан розповідав мало. Його метою була Перемога над підступним ворогом й мирне життя зі своєю родиною, яку дуже любив, якою дорожив.
На жаль, 23 березня у бою з окупантами на Запорізькому напрямку старший солдат Богдан Гороцюк отримав тяжке поранення, внаслідок якого помер у лікарні. За місяць – 23 квітня, йому мало виповнитися 33 роки...
У Богдана залишилися батьки, дружина, двоє синочків, сестра.
Прощання з Богданом Гороцюком відбулося біля рідного дому. Заупокійний молебень відслужили священники Православної Церкви України Турійського деканату. Щирі молитви підносилися до неба і, здавалося, що й воно плаче...
В останню печальну дорогу, до місця вічного спочинку на сільському кладовищі, Богдана проводжали односельчани й мешканці сусідніх сіл, бойові побратими й друзі. На його честь прозвучав Державний Гімн, тричі «Слава!» і військовий салют.
Звучали також слова вдячності батькам Богдана Миколі Івановичу та Валентині Олександрівні за те, що виховали справжнього патріота, сильного духом воїна. І хоч важко в такі непрості моменти підібрати ті важливі слова, що можуть хоч трішки розрадити родину, важливо те, що світла пам’ять про воїна-захисника рідної землі, про Героя, який віддав своє життя за всіх нас, назавжди залишиться у серцях і в нашій історії.
