Турійщина попрощалася із Героями-земляками Ярославом Кашубою та Олександром Лапчуком
Перший день широкомасштабної війни. 24 лютого. У мобілізаційному пункті в Турійську сила-силенна чоловіків. Обов’язок захищати свою землю, сім’ю, майбутнє покликав багатьох. Серед них – Ярослав Кашуба та Олександр Лапчук. Обом під шістдесят, тож могли б і не мобілізуватися. Але совість, внутрішні переконання і любов до своєї країни кликали взяти до рук зброю і стати на захист того, що дороге серцю. Так Ярослав Кашуба вчинив і у 2014-му: колишній правоохоронець залишив посаду сільського голови і вступив добровольцем у волинську роту патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь». Одним із найскладніших в той період став вихід з оточення під Вуглегірськом. Від своїх побратимів Ярослав Іванович тоді отримав позивний «Дєд», бо був найстаршим і найдосвідченішим.
Лютий 2022-го змінив нас назавжди... Олександр Лапчук у мирному житті працював у лісомисливському господарстві, а Ярослав Кашуба – старостою. Війна змусила одягнути військовий стрій. Пліч-о-пліч односельчани і сусіди вісімдесят днів мужньо боронили рідну землю, разом із побратимами 14-ї окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого воювали на передових позиціях. Ярослав Кашуба – головний сержант механізованого взводу, а Олександр Лапчук був стрільцем та помічником гранатометника. Загинули наші земляки під час виконання бойового завдання на Запоріжжі, місці козацтва та духу незламності й свободи українського народу.
У глибокій скорботі Турійщина зустріла своїх Героїв. Такого велелюддя Соловичі, мабуть, не бачили. В останню земну дорогу Українських Воїнів проводили з почестями і шаною. Слова молитви та звуки військового оркестру підносилися у блакить неба. Чин поховання у місцевому храмі здійснило духовенство Турійського благочиння. На плечах у військових востаннє вулицями рідного села тіла Ярослава та Олександра несли до місця їхнього земного спочинку. У скорботну мить прощання для наших земляків лунав Державний Гімн України та військовий салют.
– Ми кажемо: «Слава Україні!» і відповідаємо: «Героям слава!». Цими героями є Ярослав та Олександр, – сказав у прощальній промові Турійський селищний голова Олексій Безсмертний.
Вічна їм пам‘ять і вічна слава! Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, пам’яті, їх імена назавжди вписані в книгу історії України.
Сектор розвитку, комунікацій, зв’язків з громадськістю та проєктної діяльності Турійської селищної ради.
